Метіси лайки та вівчарки: як вони виглядають і як їх утримувати

Хто такі метиси і чим вони відрізняються від чистопородних собак

Метіси - це «плоди» внутрішньовидового схрещування, в якому можуть брати участь як породисті, так і безпородні тварини. Будь-який метис по суті своєї дворнягу, а аж ніяк не нова порода, як хотілося б думати експериментаторам.

Вівчарка та лайка – зовні схожі, але дуже різні за характером

Від першої експериментальної в`язки до визнання породи — багаторічний, тернистий і витратний шлях, який під силу тільки цілеспрямованому та терплячому кінологу, що має базу теоретичних знань та великий практичний досвід. Створення нової породи має на увазі кілька обов`язкових етапів:

• отримання стабільного потомства з покоління до покоління;
• закріплення загальних бажаних ознак в екстер`єрі та поведінці;
• формування досить великого генофонду здорових собак із добре передбачуваними перспективами.

Не треба плутати метисів собак з гібридами: у першому випадку схрещування відбувається всередині одного виду Canis lupus familiaris, у другому – між різними видами сімейства псових, наприклад, шакалом та собакою, собакою та вовком тощо.

Для свідомого отримання метисів різних порід потрібно як мінімум керуватися трьома законами Менделя:

• за­-коном їжі­-но­-про&sy-ра&sy-зія пров­-во­-го по­-ко­-ле&hy-ня - потомство в першому поколінні успадковує ознаки тільки одного з батьків за принципом домінування;
• за­-коном рас­-ще­-п­-ле&hy-нія - у потомстві&sy-ро­-го по­-ко­-ле&hy-ня по­-яв­-ля&си-ють­-ся осо­-бі з фе­-но­-ти­-па­-ми іс­-хід­-них ро­-ді­-тель­-ських форм і потомства пер­-во­-го по­-ко­-ле&hy-ня;
• за­-коном не­-за­-ві­-сі­-мо­-го ком­-бі­-ні&sy-ро­-ва&hy-ня (на&sy-слі­-до­-ва&hy-ня) при­-зна­-ков - сре­-ді по­-том­-ків вто&sy-ро­-го по­-ко­-ле&hy-ня в оп­-ре­-де­-льон­-ном зі­-від­-но­-ше&hy-ні по­-яв­-ля&си-ють­-ся осо­-бі з але­-ви­-ми (по від­-но­-ше­-нію до ро­-ді­-тель­-ським) кому­-бі­-на&hy-ція­-ми при­-зна­-ків.

Потенціал у метису може бути дуже цікавим, розкрити його завдання господаря

Вівчарки та лайки

Потрібно розуміти, що лайки (як і вівчарки) - це не одна порода, а досить велика та різноманітна група порід, кожна з яких має свої особливості, а найчастіше і власну робочу спеціалізацію. Це потрібно усвідомлювати, перш ніж сформувати з них конкретну батьківську пару.

Особливості лайок

Поняття «лайки» поєднує приблизно півтора десятки офіційно визнаних і приблизно стільки ж невизнаних порід. Це шпицеподібні собаки середнього і трохи більші за середні розміри, що мешкають в холодній кліматичній зоні і мають аборигенне коріння. Класифікація FCI відносить всіх їх до п`ятої групи - "Шпиці та породи примітивного типу".

Більшість лайок — універсальні робочі собаки, які можуть поєднувати дві і більше «професій», але все ж таки більшість порід зорієнтована на певні робочі функції:

• мисливські;
• їздові;
• охоронні – рідко;
• пастуші — ще рідше.

Нерідко до лайок огульно зараховують і інших північних собак, схожих на них зовні, наприклад, хаски, маламут, самоїдів, але це помилка.

Для схрещування з лайками зазвичай використовують породи, що відрізняються яскраво вираженими службовими талантами, гарною навченістю, послухом, а також «вовкоподібною» зовнішністю. Результати такої метизації можуть виявитися справді цікавими.

Фотогалерея: деякі породи лайок

Відмінні риси вівчарок

У каталозі FCI вівчарки віднесені до першої групи — «Пастуші та скотогінні собаки». Вони ще більш численні та різноманітні, ніж лайки: офіційне визнання здобули близько сорока порід. Як мінімум удвічі більше невизнаних поки що порід вівчарок сформувалися на різних територіях по всьому світу. Усі вони мають пастуше минуле, а багато хто і сьогодні залишаються професійними пастухами.

Сучасні вівчарки отримали нові собачі спеціальності — вони служать у поліції та на митниці, охороняють людей та майно, стають рятувальниками, поводирями, компаньйонами. Природний потенціал цих собак дуже великий, а їх здатність до навчання надзвичайно висока.

Фотогалерея: деякі породи вівчарок

Для яких цілей схрещують лайку та вівчарку

Цуценята-метиси можуть з`явитися на світ різними шляхами:

• випадковим - собаки різних порід в`яжуться з недогляду господаря;
• безвідповідально-експериментальним – за принципом «цікаво, що з цього вийде»;
• усвідомленим - для отримання робочого собаки з покращеними якостями.

Найчастіше під виглядом метису лайки та вівчарки продаються звичайні великі дворняги

Два перші варіанти можна не брати до уваги: ​​нормальний заводчик не стане плодити явних дворняг, не дбаючи про їх подальшу долю. Щодо третього: в рамках офіційної кінології, де міжпородні в`язки заборонені, такі експерименти залишаються ніби поза законом. Але цілком можна зрозуміти природне бажання заводчика покращити деградуюче собаче поголів`я:

• стабілізувати нервову систему;
• зміцнити імунітет;
• підвищити витривалість;
• оздоровити опорно-руховий апарат;
• закріпити робочі якості та розширити їх спектр.

Мета схрещування - це отримання нового великого, витривалого, активного, розумного і легконавченого собаки

Особливості метису лайки та вівчарки

Враховуючи різноманіття порід вівчарок та лайок, варіантів їх метисів може бути безліч. Існують і неофіційні назви для таких собачих «міксів»: лайкоїди (якщо матір`ю цуценят стала лайка) та вівчароїди (якщо мати — вівчарка).

Цуценята беруть від обох батьків по половині генів, хоча у собачників і існує думка, що малюк успадковує екстер`єр батька та характер матері. Останній все ж таки зумовлений фактором материнського виховання: будь-яка сука прагне передати своїм дітям базовий поведінковий комплекс і важливі навички-а малюки багато в чому копіюють матір.

Чий характер (вівчарки або лайки) переважатиме у цуценя, отриманого від змішаної в`язки, передбачити неможливо

З метою отримання витривалих і слухняних робочих собак — універсальних службовців — найчастіше схрещують дві популярні породи: німецьку вівчарку та російсько-європейську лайку. Закріплюючи бажані якості, у другому поколінні приливають крові тієї породи, чий образ хочуть посилити – зазвичай це буває вівчарка.

Для успішних сумішевих в`язок слід використовувати тільки якісний племінний матеріал - кращих представників порід, що відрізняються міцним здоров`ям, стійкою психікою та красивим екстер`єром.

Багато господарів лайок є прихильниками натурального харчування, але для метисів з вівчарками все ж таки варто порекомендувати готові корми: вони збалансовані і дозволяють простіше регулювати необхідну кількість калорій, а також співвідношення білків, жирів, вуглеводів та мінерально-вітамінних добавок. Можна звернути увагу на такі перевірені та якісні продукти:

• Brit Care Endurance;
• Belcando Adult Active;
• Baskerville Aktive Dog;
• GO! Natural Daily Defence Lamb Dog Recipe;
• Acana Sport & Agility.

Помісь німецької вівчарки та лайки може харчуватися готовим кормом для дорослих активних собак – це краще, ніж домашньою натуральною їжею

Метіси лайки мають підвищений метаболізм, тому їм потрібно більше пити, ніж звичайним собакам. Подбайте про те, щоб у вихованця завжди було достатньо чистої води.

Відео: чудеса виховання метису лайки та німецької вівчарки

Вигул

Метис лайки та вівчарки збереже щенячу активність та допитливість навіть у вельми солідному віці. Для нього завжди буде залишатися важливим тривалий вигул - загалом не менше трьох-чотирьох годин на день. Це правило обов`язково і для тих собак, які мають можливість вільно пересуватися просторою територією закритого приватного подвір`я.

Метіси лайок та вівчарок потребують тривалого та активного вигулу

Щеплення

Схема комплексного вакцинування є загальною для всіх собак - як породистих, так і безпородних: обов`язкові щеплення ставлять цуценя в 8- та 12-тижневому віці після протипаразитарної обробки. При проживанні в зоні підвищеного ризику інфікування можна провести і третю вакцинацію - у піврічному віці після повної зміни зубів. Перше щеплення від сказу роблять цуценяті в три місяці. Потім комплексну вакцинацію проводять щорічно, протягом усього життя собаки.

З ветеринаром слід обговорити вибір комплексної вакцини — яка їх найбільш дієва саме у регіоні проживання.

Відгуки власників про змішані цуценята

У мене 15 років прожив такий метис. Щодо охорони – не знаю, мети не було. Але команда «поряд» - виконувалася. А так добрий був пес, діти на ньому паски робили. Але чужі підійти боялися, тож біля коляски залишала без проблем.

У нас метис вівчарки та лайки живе вже 8 років. Охоронець чудовий, особливо до нас, жінок, нікого не підпускає. Із чоловіком йде спокійно. Ділянка теж охороняє добре, залізти ніхто не ризикує, усі вже її знають. При цьому у нас ще живуть кішка і кіт, відмінно з ними ладнає, кіт любить спати на ньому, їсть з його миски, і взагалі у них велика дружба. Розуміє та виконує всі команди, хоча його ніхто не вчив.

Метис лайки та вівчарки - собака не для кожного. Потрібно знати особливості обох порід, мати досвід, терпіння і сильну волю, щоб стати авторитетом для свого вихованця, допомогти йому реалізувати кращі якості, що дісталися цьому незвичайному цуценяті у спадок від батьків.